Ап. – 1 Кор. 132 зач.; 4, 17-5, 5.
17. Власне, тому я і послав вам Тимотея, мою улюблену і вірну в Господі дитину; він нагадає вам мої в Христі дороги, як я навчаю скрізь у кожній Церкві. 18. Деякі загорділи, наче б я не мав прийти до вас уже більше. 19. Але я незабаром до вас прийду, коли Господня на те воля, і спізнаю не слова загорділих, а й силу. 20. Бо царство Боже не у слові, а в силі. 21. Що ви хочете? Щоб я прийшов до вас із палицею, - чи з любов'ю та духом лагідности? 1. Взагалі чути між вами про розпусту, і то про таку розпусту, якої і між поганами нема - що хтось має за жінку батькову жінку! 2. Ви ж наповнилися гордощами, хоч повинні б сумувати, щоб виключити з-поміж себе того, хто допустився цього вчинку! 3. Бо я, - неприявний тілом; але присутній духом, - уже засудив, немов би був присутній, того, хто таке вчинив, 4. коли в ім'я Господа нашого Ісуса зберетесь ви і дух мій, силою Господа нашого Ісуса 5. видати такого сатані на погибіль тіла, щоб спасся дух у день Господній.
